примиритися —
примири́тися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
примиритися —
[приемиеритиес'а] -р'ус'а, -мириес':а, -мириец':а, -мир'ац':а; нак. -рис'а, -р'іц':а
Орфоепічний словник української мови
примиритися —
див. примирятися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
примиритися —
МИРИ́ТИСЯ (припиняти сварки, суперечки, ворожнечу з кимсь), ПРИМИРЯ́ТИСЯ, ПРИМИ́РЮВАТИСЯ, ЗАМИРЯ́ТИСЯ, ЗМИРЯ́ТИСЯ, ПЕРЕПРО́ШУВАТИСЯ розм. (налагоджувати мирні взаємостосунки, укладати мир); ГОДИ́ТИСЯ розм., ПОГОДЖА́ТИСЯ розм.
Словник синонімів української мови
примиритися —
ПРИМИРИ́ТИСЯ див. примиря́тися.
Словник української мови в 11 томах
примиритися —
Примиря́тися, -ря́юся, -єшся сов. в. примиритися, -рю́ся, -ришся, гл. = примиряти, примирити. В чорному ходи, до скажуть: ледащиця; а в білому ходи, до скажуть: чепуриться! Сама не знаю, як із ними примириться. Чуб. V. 859.
Словник української мови Грінченка