примірник

примі́рник

[при^ем’ірни^ек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -ки^е, -к'іў

Значення в інших словниках

1. примірник — примірник – екземпляр Про один із тотожних зразків друкованої продукції, про одну з копій рукописного тексту кажуть примірник. Примірник книжки, примірник газети, примірник постанови.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. примірник — примі́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. примірник — ПРИМІРНИК – ЕКЗЕМПЛЯР Примірник, -а. Одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних (переважно про друкований чи рукописний текст): примірник книги, один примірник газети. Екземпляр, -а.  Літературне слововживання
4. примірник — Екземпляр; п! КОПІЯ.  Словник синонімів Караванського
5. примірник — -а, ч. Одиничний предмет із ряду тотожних, однорідних; екземпляр (перев. про якийсь друкований або рукописний текст).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. примірник — ПРИМІ́РНИК, а, ч. Одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних; екземпляр (перев. про якийсь друкований або рукописний текст). Писав я Луцькому, щоб мені вислав сюди 5–6 примірників моєї книжки “З глибини” (М. Коцюбинський); – Ювілейний номер!..  Словник української мови у 20 томах
7. примірник — ПРИМІ́РНИК (одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних), ЕКЗЕМПЛЯ́Р. На превеликий жаль, не маю зараз ані одного примірника оповідань, щоб послати Вам (М. Коцюбинський); — В третьому поколінні (лілій) з'явились поодинокі лілові екземпляри (О. Довженко).  Словник синонімів української мови
8. примірник — ПРИМІ́РНИК, а, ч. Одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних; екземпляр (перев. про якийсь друкований або рукописний текст). Писав я Луцькому, щоб мені вислав сюди 5-6 примірників моєї книжки «З глибини» (Коцюб., III, 1956, 330); — Ювілейний номер!..  Словник української мови в 11 томах
9. примірник — Примірник, -ка м. Экземпляръ. Желех.  Словник української мови Грінченка