приязність

при́язність

[прийаз(')н'іс'т']

-знос'т'і, ор. -з(‘)н'іс'т'у

Значення в інших словниках

1. приязність — при́язність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. приязність — ПРИЯЗНІСТЬ – ПРИЯЗНЬ Приязність, -ності, ор. -ністю. Вияв приязні. – О, Надіє Михайлівно! – крикнув Шафорост. – Радий вас бачити... – Надія не сподівалась на таку приязність (Я.Ваш). Приязнь, -і, ор. -ю.  Літературне слововживання
3. приязність — -ності, ж. Абстр. ім. до приязний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приязність — ПРИ́ЯЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до при́язний. У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Г. Епік); Відвертий погляд його привітних очей, приязність у розмові відразу створювали хороше враження, як про людину щиру, сердечну (А. Хижняк).  Словник української мови у 20 томах
5. приязність — При́язність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приязність — ПРИ́ЯЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до при́язний. У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Епік, Тв., 1958, 98); Відвертий погляд його привітних очей, приязність у розмові відразу створювали хороше враження, як про людину щиру, сердечну (Хижняк, Невгамовна, 1961,100).  Словник української мови в 11 томах
7. приязність — Приязність, -ности ж. Привѣтливость, дружелюбіе.  Словник української мови Грінченка