Значення в інших словниках
-
приязність —
при́язність іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
приязність —
ПРИЯЗНІСТЬ – ПРИЯЗНЬ Приязність, -ності, ор. -ністю. Вияв приязні. – О, Надіє Михайлівно! – крикнув Шафорост. – Радий вас бачити... – Надія не сподівалась на таку приязність (Я.Ваш). Приязнь, -і, ор. -ю.
Літературне слововживання
-
приязність —
[прийаз(')н'іс'т'] -знос'т'і, ор. -з(‘)н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
-
приязність —
ПРИ́ЯЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до при́язний. У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Г. Епік); Відвертий погляд його привітних очей, приязність у розмові відразу створювали хороше враження, як про людину щиру, сердечну (А. Хижняк).
Словник української мови у 20 томах
-
приязність —
При́язність, -ности, -ності, -ністю
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
приязність —
ПРИ́ЯЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до при́язний. У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Епік, Тв., 1958, 98); Відвертий погляд його привітних очей, приязність у розмові відразу створювали хороше враження, як про людину щиру, сердечну (Хижняк, Невгамовна, 1961,100).
Словник української мови в 11 томах
-
приязність —
Приязність, -ности ж. Привѣтливость, дружелюбіе.
Словник української мови Грінченка