приязність
ПРИ́ЯЗНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до при́язний.
У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Епік, Тв., 1958, 98);
Відвертий погляд його привітних очей, приязність у розмові відразу створювали хороше враження, як про людину щиру, сердечну (Хижняк, Невгамовна, 1961,100).
Словник української мови (СУМ-11)