Значення в інших словниках
-
провина —
прови́на іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
провина —
див. ВИНА; П. гріх, вада, недолік, зап. порок.
Словник синонімів Караванського
-
провина —
-и, ж. Те саме, що вина 1). || Помилка, прорахунок у чому-небудь. || Негативна риса, недолік, вада; порок. Загладжувати провину. Спокутувати провину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
провина —
ПРОВИ́НА, и, ж. Те саме, що вина́ 1. Мені було дуже ніяково. Я почував, що вчинив якусь провину, наробив клопоту мамі й татові (І. Нечуй-Левицький); Колись за невласні провини Цурались мене і кляли (І.
Словник української мови у 20 томах
-
провина —
споку́тувати / споку́тати (свою́) вину́ ((свою́) прови́ну, (свої́) гріхи́). Намагатися добрими ділами, доброю поведінкою заслужити прощення за що-небудь. — О ні, прошу, я сам спокутую свою провину! Не турбуйтесь, я не нароблю вам безладу (В.
Фразеологічний словник української мови
-
провина —
ВА́ДА (негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось), НЕДО́ЛІК, ХИ́БА, ДЕФЕ́КТ книжн., МІ́НУС книжн., ГАНДЖ розм., ПОРО́К розм., ПРОГА́ЛИНА рідше, ПРОВИ́НА рідше, БОЛЯ́ЧКА розм. рідше, НЕДОСТА́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
-
провина —
Прови́на, -ни; -ви́ни, -ви́н
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
провина —
ПРОВИ́НА, и, ж. Те саме, що вина́ 1. Мені було дуже ніяково. Я почував, що вчинив якусь провину, наробив клопоту мамі й татові (Н.-Лев., VI, 1966, 100); Колись за невласні провини Цурались мене і кляли (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
провина —
Провина, -ни ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? Н. Вол. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. ум. провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
Словник української мови Грінченка