проводка —
прово́дка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
проводка —
-и, ж. 1》 Система дротів (для передавання електричного струму). Електрична проводка. 2》 спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проводка —
ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по “Прибутково-видатковій книзі комірника” відповідні проводки у видатковій частині (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
проводка —
ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Веч. Київ, 24.
Словник української мови в 11 томах
проводка —
рос. проводка 1. Обліковий документ у бухгалтерії, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція.
Eкономічна енциклопедія