проводка

прово́дка

-и, ж.

1》 Система дротів (для передавання електричного струму). Електрична проводка.

2》 спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу.

Значення в інших словниках

1. проводка — прово́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проводка — [проводка] -дкие, д. і м. -одз'ц'і, р. мн. -док  Орфоепічний словник української мови
3. проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по “Прибутково-видатковій книзі комірника” відповідні проводки у видатковій частині (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Веч. Київ, 24.  Словник української мови в 11 томах
5. проводка — рос. проводка 1. Обліковий документ у бухгалтерії, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція.  Eкономічна енциклопедія