проводка
прово́дка
-и, ж.
1》 Система дротів (для передавання електричного струму). Електрична проводка.
2》 спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проводка — прово́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- проводка — [проводка] -дкие, д. і м. -одз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
- проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по “Прибутково-видатковій книзі комірника” відповідні проводки у видатковій частині (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Веч. Київ, 24. Словник української мови в 11 томах
- проводка — рос. проводка 1. Обліковий документ у бухгалтерії, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція. Eкономічна енциклопедія