1. Eкономічна енциклопедія

проводка

рос. проводка

1. Обліковий документ у бухгалтерії, де вказано, на яких рахунках бухгалтерського обліку має бути відображена господарська операція. 2. Бухгалтерський термін, що визначає назву або шифр кореспондентських рахунків, у дебеті і кредиті яких має бути зроблений запис відповідних сум. П. буває проста (операції здійснюють на двох рахунках) і складна (дебітують один рахунок, а кредитують кілька, і навпаки).

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проводка — прово́дка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проводка — [проводка] -дкие, д. і м. -одз'ц'і, р. мн. -док Орфоепічний словник української мови
  3. проводка — -и, ж. 1》 Система дротів (для передавання електричного струму). Електрична проводка. 2》 спец. Водіння коней ступою для повільного остигання після бігу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. На підставі всіх зазначених у звіті витрат і підтверджуючих документів обліковець робить по “Прибутково-видатковій книзі комірника” відповідні проводки у видатковій частині (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. проводка — ПРОВО́ДКА, и, ж. 1. Дія за знач. прово́дити 1, 7. В середині липня корабель вийде за полярне коло і забезпечуватиме проводку суден (Веч. Київ, 24. Словник української мови в 11 томах