підтекст —
підте́кст іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підтекст —
-у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підтекст —
ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (з газ.); Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (М. Руденко).
Словник української мови у 20 томах
підтекст —
НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн.
Словник синонімів української мови
підтекст —
ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (Літ. газ., 12.I 1962, 2); Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (Руд., Остання шабля, 1959, 549).
Словник української мови в 11 томах