підтекст
ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.
Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (Літ. газ., 12.I 1962, 2);
Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (Руд., Остання шабля, 1959, 549).
Словник української мови (СУМ-11)