підтекст

підте́кст

-у, ч.

Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання.

Значення в інших словниках

1. підтекст — підте́кст іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підтекст — [п'ідтекст] -сту, м. (на) -с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў  Орфоепічний словник української мови
3. підтекст — ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (з газ.); Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (М. Руденко).  Словник української мови у 20 томах
4. підтекст — НА́ТЯК (слово або вислів, що не повністю щось розкриває, залишаючи можливість для здогадок слухача або читача); ПІДТЕ́КСТ (внутрішній, навмисно прихований зміст слова або вислову); АЛЕГО́РІЯ книжн., ІНАКОМО́ВЛЕННЯ книжн.  Словник синонімів української мови
5. підтекст — ПІДТЕ́КСТ, у, ч. Внутрішній, прихований зміст якого-небудь тексту, висловлювання. Відомо, що кожен пейзажний вірш має свій підтекст (Літ. газ., 12.I 1962, 2); Хоч він з трибуни не просив пробачення перед пальмірівцями, та це можна було зрозуміти з підтексту (Руд., Остання шабля, 1959, 549).  Словник української мови в 11 томах