реактив —
реакти́в іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
реактив —
-у, ч., хім. 1》 Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і цим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці. 2》 Регламентований за складом і властивостями препарат, що застосовується для наукових досліджень і хімічного аналізу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
реактив —
РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці.
Словник української мови у 20 томах
реактив —
реакти́в (франц. reactif, від лат. re... – проти і activus – діяльний) речовина, що в сполученнях з іншою спричинює певну реакцію. Використовують у хімічному аналізі, в біології, медицині тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
реактив —
РЕАКТИ́В хім., РЕАГЕ́НТ.
Словник синонімів української мови
реактив —
РЕАКТИ́В, у, ч., хім. Речовина, що вступає в характерну реакцію з іншою речовиною і тим самим дає можливість виявити наявність останньої в певній сполуці.
Словник української мови в 11 томах