Орфоепічний словник української мови

рихтування

рихтува́ння

[риехтуван':а]

-н':а

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рихтування — рихтува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. рихтування — -я, с. Дія за знач. рихтувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рихтування — РИХТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рихтува́ти. Монтажні зв'язки й фіксатори-упори на стрічці служать для точного встановлення низу поперечних несучих стін. З їх допомогою стінові панелі, які потребують особливо старанного рихтування, монтуються примусово (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. рихтування — РИХТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. рихтува́ти. Монтажні зв’язки і фіксатори-упори на стрічці служать для точного встановлення низу поперечних несучих стін. З їх допомогою стінові панелі, які потребують особливо старанного рихтування, монтуються примусово (Роб. газ., 22.VII 1965, 2).  Словник української мови в 11 томах