рихтування
РИХТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. рихтува́ти.
Монтажні зв'язки й фіксатори-упори на стрічці служать для точного встановлення низу поперечних несучих стін. З їх допомогою стінові панелі, які потребують особливо старанного рихтування, монтуються примусово (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)