розбуджений

розбу́джений

[ро^узбудже^ини^ей]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Значення в інших словниках

1. розбуджений — розбу́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбуджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбудити. 2》 у знач. прикм.Який прокинувся від сну. 3》 у знач. прикм., перен. Який оживився, став діяльним, активним. 4》 у знач. прикм., перен. Який виник, проявився або посилився (про свідомість, думки, уяву і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: – Ховайсь! (О.  Словник української мови у 20 томах
4. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а,е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: — Ховайсь!...  Словник української мови в 11 томах