1. Орфоепічний словник української мови

розбуджений

розбу́джений

[роузбуджеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбуджений — розбу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розбуджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбудити. 2》 у знач. прикм.Який прокинувся від сну. 3》 у знач. прикм., перен. Який оживився, став діяльним, активним. 4》 у знач. прикм., перен. Який виник, проявився або посилився (про свідомість, думки, уяву і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: – Ховайсь! (О. Словник української мови у 20 томах
  4. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а,е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: — Ховайсь!... Словник української мови в 11 томах