розбуджений
розбу́джений
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбудити.
2》 у знач. прикм.Який прокинувся від сну.
3》 у знач. прикм., перен. Який оживився, став діяльним, активним.
4》 у знач. прикм., перен. Який виник, проявився або посилився (про свідомість, думки, уяву і т. ін.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розбуджений — розбу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розбуджений — [роузбуджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: – Ховайсь! (О. Словник української мови у 20 томах
- розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а,е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: — Ховайсь!... Словник української мови в 11 томах