розбуджений

розбу́джений

-а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбудити.

2》 у знач. прикм.Який прокинувся від сну.

3》 у знач. прикм., перен. Який оживився, став діяльним, активним.

4》 у знач. прикм., перен. Який виник, проявився або посилився (про свідомість, думки, уяву і т. ін.).

Значення в інших словниках

1. розбуджений — розбу́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розбуджений — [роузбуджеинией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: – Ховайсь! (О.  Словник української мови у 20 томах
4. розбуджений — РОЗБУ́ДЖЕНИЙ, а,е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розбуди́ти. Розбуджений гуркотом літака, схопився на ноги Віталій і, ще не прочманівши зі сну, шарпнув Тоню: — Ховайсь!...  Словник української мови в 11 томах