Значення в інших словниках
-
розв'ючувати —
розв'ю́чувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
розв'ючувати —
-ую, -уєш, недок., розв'ючити, -чу, -чиш, док., перех. Звільняти (тварину) від в'юків, вантажу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розв'ючувати —
РОЗВ'Ю́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВ'Ю́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого. Звільняти (перев. тварину) від в'юків, вантажу. Білий чоловік із сачком і гвинтівкою .. не поспішає до намету. Він розв'ючує тварин і блискучими, аж ніби хворобливими очима оглядає горизонт (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах