Значення в інших словниках
-
розлука —
розлу́ка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
розлука —
Розставання, прощання; Р. розлучення.
Словник синонімів Караванського
-
розлука —
-и, ж. 1》 Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. 2》 Тимчасове перебування далеко від кого-, чого-небудь близького, дорогого. 3》 рідко. Те саме, що розлучення 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розлука —
РОЗЛУ́КА, и, ж. 1. Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. – Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже (Марко Вовчок)...
Словник української мови у 20 томах
-
розлука —
Розлука — теж наука. У розлуці люди випробовують себе. Розлучить їх хрест та лопата. Про дуже дібране подружжя, або приятелів. Лише смерть може розлучити їх. Лопатою загортають гріб, а хрест кладуть у головах на гробі.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
розлука —
розлу́ка з душе́ю. Смерть. — Якби не Максим, — каже, — була б тобі, вражий сину, з душею розлука! (М. Пригара).
Фразеологічний словник української мови
-
розлука —
ПРОЩА́ННЯ, РОЗСТАВА́ННЯ, РОЗСТАННЯ, РОЗЛУ́КА, РОЗЛУЧА́ННЯ рідше, ПРОЩА́Й у знач. ім., розм. Тихенько вийшов (священик), кивнув мовчки всім на прощання (І. Багряний); Не хочеться переривати оцю чудесну годину розставання з рідним містом (В.
Словник синонімів української мови
-
розлука —
Розлу́ка, -ки, -ці
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
розлука —
РОЗЛУ́КА, и, ж. 1. Розставання, прощання з ким-, чим-небудь близьким, дорогим. — Я виряджала перше свого чоловіка, а тепер із своєю дитиною розлука; та ще не знаю, чи дожду [діжду], чи побачу вже (Вовчок, І, 1955, 63)...
Словник української мови в 11 томах