розплющити

розплю́щити

[ро^узпл'ушчи^ети^е і ро^успл'ушчи^ети^е]

-шчу, -шчи^еш; нак. -л'ушч, -л'ушчте^и

Значення в інших словниках

1. розплющити — розплю́щити 1 дієслово доконаного виду розплескати розплю́щити 2 дієслово доконаного виду розкрити — про очі  Орфографічний словник української мови
2. розплющити — I див. розплющувати I. II див. розплющувати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати².  Словник української мови у 20 томах
4. розплющити — ДАВИ́ТИ на кого-що, кого, що (з силою налягати на когось-щось; налягати своєю вагою), НАДА́ВЛЮВАТИ на кого-що, ТИ́СНУТИ, НАТИСКА́ТИ (НАТИ́СКУВАТИ), НАДУ́ШУВАТИ, ПРИДА́ВЛЮВАТИ кого, що, ПРИДУ́ШУВАТИ кого, що, ПРИГНІ́ЧУВАТИ (ПРИГНІТА́ТИ рідше) кого...  Словник синонімів української мови
5. розплющити — РОЗПЛЮ́ЩИТИ¹ див. розплю́щувати¹. РОЗПЛЮ́ЩИТИ² див. розплю́щувати².  Словник української мови в 11 томах