Значення в інших словниках
-
розрада —
Розважання, потішання [II]
Словник з творів Івана Франка
-
розрада —
розра́да 1 іменник жіночого роду втіха розра́да 2 іменник жіночого роду сварка розра́да 3 іменник жіночого роду роздуми
Орфографічний словник української мови
-
розрада —
1. потіха; (для душі) втіха, розвага; 2. сварка, РОЗБРАТ.
Словник синонімів Караванського
-
розрада —
I -и, ж. 1》 Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. 2》 розм. Втіха, розвага. II -и, ж. 1》 Сварка, ворожнеча, відсутність єдності, узгодженості дій, думок. 2》 рідко. Стан заглиблення у свої думки; роздуми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
розрада —
РОЗРА́ДА¹, и, ж. 1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (А. Малишко); Єдина розрада, яка могла сяк-так врівноважити батькові зіпсутий і нервовий настрій...
Словник української мови у 20 томах
-
розрада —
РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм.
Словник синонімів української мови
-
розрада —
РОЗРА́ДА¹, и, ж. 1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (Мал., Запов.
Словник української мови в 11 томах
-
розрада —
Розрада, -ди ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у.
Словник української мови Грінченка