розрада

Значення в інших словниках

1. розрада — Розважання, потішання [II] Словник з творів Івана Франка
2. розрада — розра́да 1 іменник жіночого роду втіха розра́да 2 іменник жіночого роду сварка розра́да 3 іменник жіночого роду роздуми Орфографічний словник української мови
3. розрада — 1. потіха; (для душі) втіха, розвага; 2. сварка, РОЗБРАТ. Словник синонімів Караванського
4. розрада — I -и, ж. 1》 Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. 2》 розм. Втіха, розвага. II -и, ж. 1》 Сварка, ворожнеча, відсутність єдності, узгодженості дій, думок. 2》 рідко. Стан заглиблення у свої думки; роздуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розрада — РОЗРА́ДА¹, и, ж. 1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (А. Малишко); Єдина розрада, яка могла сяк-так врівноважити батькові зіпсутий і нервовий настрій... Словник української мови у 20 томах
6. розрада — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
7. розрада — РОЗРА́ДА¹, и, ж. 1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (Мал., Запов. Словник української мови в 11 томах
8. розрада — Розрада, -ди ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка