розрада
РОЗРА́ДА¹, и, ж.
1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі.
І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (Мал., Запов. джерело, 1959, 166);
Єдина розрада, яка могла сяк-так врівноважити батькові зіпсутий і нервовий настрій, то було рішення алгебраїчних задач (Смолич, II, 1958, 34);
Віра розуміє своє безсилля, і від того ще тяжче у неї на серці, єдиною розрадою в неї стають сльози (Шиян, Баланда, 1958, 183).
2. розм. Втіха, розвага.
А тепер я не знаходжу Для серця розради (Фр., XI, 1952, 26);
Заремба цілу ніч і день блукав у лісі за містом, шукаючи собі розради (Сміл., Крила, 1954, 91);
Кожен покупець, вибираючи собі розраду, мусив, звісно, подмухати в сопілку, в другу, в третю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 244).
РОЗРА́ДА², и, ж.
1. Сварка, ворожнеча, відсутність єдності, узгодженості дій, думок.
Там сталась розрада: Голота кричить, що віддатися [у бран] слід, Бо з голоду пухне та пада, А зла старшина, їм усім навпроти, Гвалтовно жада на погибель іти… (Стар., Поет. тв., 1958, 213);
Ти, розлуко, ти, розрадо, Розлучила сестру з братом, І ще й сина із ненькою (Ус., На.. берегах, 1951, 133).
2. рідко. Стан заглиблення в свої думки; роздуми.
Вернувся [співець] додому у тяжкій розраді І сумно схилив своє чоло (Л. Укр., І, 1951, 344).
Значення в інших словниках
- розрада — Розважання, потішання [II] Словник з творів Івана Франка
- розрада — розра́да 1 іменник жіночого роду втіха розра́да 2 іменник жіночого роду сварка розра́да 3 іменник жіночого роду роздуми Орфографічний словник української мови
- розрада — 1. потіха; (для душі) втіха, розвага; 2. сварка, РОЗБРАТ. Словник синонімів Караванського
- розрада — [розрада] -дие, д. і м. -д'і Орфоепічний словник української мови
- розрада — I -и, ж. 1》 Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. 2》 розм. Втіха, розвага. II -и, ж. 1》 Сварка, ворожнеча, відсутність єдності, узгодженості дій, думок. 2》 рідко. Стан заглиблення у свої думки; роздуми. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розрада — РОЗРА́ДА¹, и, ж. 1. Те, що приносить заспокоєння, полегшення в горі, печалі. І знов моя дальня дорога, Розрада й відрада моя! (А. Малишко); Єдина розрада, яка могла сяк-так врівноважити батькові зіпсутий і нервовий настрій... Словник української мови у 20 томах
- розрада — РА́ДІСТЬ (почуття задоволення, приємність), РА́ДОЩІ мн., РАДІ́ННЯ розм.; УТІ́ХА (ВТІ́ХА), ОТУ́ХА діал. (те, що втішає); ВІДРА́ДА, РОЗРА́ДА розм., ВІДРА́ДОЩІ мн. діал., ВІДРА́ДІСТЬ (ВІДРА́ДНІСТЬ) розм. Словник синонімів української мови
- розрада — Розрада, -ди ж. Несогласіе, раздоръ, разладь. Писарь волосний і новий старшина в розраді з ним. Новомоск. у. Словник української мови Грінченка