Орфоепічний словник української мови

роз'їдати

роз'їда́ти

[розйідатие]

-айу, -айеиш

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. роз'їдати — роз'їда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. роз'їдати — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
  3. роз'їдати — -аю, -аєш, недок., роз'їсти, -їм, -їси; док., перех. 1》 Знищувати що-небудь, поїдаючи (про міль, черв'яків і т. ін.). || Руйнувати, розчиняючи, окислюючи. || Руйнувати, вивітрюючи, вимиваючи і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. роз'їдати — РОЗ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗ'Ї́СТИ, ї́м, їси́; док., що. 1. Знищувати що-небудь, поїдаючи (про міль, черв'яків і т. ін.). Зійшла би, може, силочка в могилу, черв'як би роз'їв гороподібні м'язи, .. але от не попустив господь дару погибнути (Г.  Словник української мови у 20 томах
  5. роз'їдати — РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. роз'їдати — Роз'їда́ти, -да́ю, -єш сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.  Словник української мови Грінченка