роз'їдати

РУЙНУВА́ТИ (про дію води, вітру, мікроорганізмів тощо — примушувати що-небудь розпадатися, змінювати будову, склад), РОЗ'ЇДА́ТИ, ТОЧИ́ТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПРОТО́ЧУВАТИ, ПІДМИВА́ТИ, ПРОМИВА́ТИ рідко. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, підточи́ти, проточити, підми́ти, проми́ти. Вода, проникаючи в розколини каменів і замерзаючи там, поступово збільшує ці розколини й руйнує камені (з підручника); Кислота роз'їдала метал (з науково-популярної літератури); Сава Петрович певний себе. "Вода й камінь точить, то гроші й подарунки дівочу впертість і поготів" (А. Головко); Вщерть сповнені, струмочки з верховин Підточували бескиди камінні (І. Муратов); Під березою, проточуючи сніг, ожив і подав свій голос невидимий струмок (М. Стельмах); Азовське море невпинно підмиває свої береги (з науково-популярної літератури); Вода промивала греблі й зносила переїзди (Ю. Яновський).

РУЙНУВА́ТИ (порушувати цілість тканин тіла, викликати в них загноєння), РОЗ'ЇДА́ТИ, РОЗТО́ЧУВАТИ діал. — Док.: зруйнува́ти, роз'ї́сти, розточи́ти. Каустик руйнує тканини тіла; Відбілювання проводять у гумових рукавичках, бо хімікати роз'їдають шкіру (з науково-популярної літератури); — Як тепер його (струп) не витнуть і не згоять — м'ясо й кість він розточить (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. роз'їдати — роз'їда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. роз'їдати — див. ятрити  Словник синонімів Вусика
3. роз'їдати — [розйідатие] -айу, -айеиш  Орфоепічний словник української мови
4. роз'їдати — -аю, -аєш, недок., роз'їсти, -їм, -їси; док., перех. 1》 Знищувати що-небудь, поїдаючи (про міль, черв'яків і т. ін.). || Руйнувати, розчиняючи, окислюючи. || Руйнувати, вивітрюючи, вимиваючи і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. роз'їдати — РОЗ'ЇДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗ'Ї́СТИ, ї́м, їси́; док., що. 1. Знищувати що-небудь, поїдаючи (про міль, черв'яків і т. ін.). Зійшла би, може, силочка в могилу, черв'як би роз'їв гороподібні м'язи, .. але от не попустив господь дару погибнути (Г.  Словник української мови у 20 томах
6. роз'їдати — Роз'їда́ти, -да́ю, -єш сов. в. роз'їсти, -ї́м, -їси, гл. Разъѣдать, разъѣсть.  Словник української мови Грінченка