Значення в інших словниках
-
ртуть —
ртуть іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
ртуть —
у. живе срібло.
Словник синонімів Караванського
-
ртуть —
-і, ж. Проста речовина хімічного елемента Меркурію – рідкий важкий сріблястий рухливий метал; застосовують як рідкий катод при електролізі, для наповнення приладів, газорозрядних ламп, у синтезах тощо; її пара і розчинні сполуки – надзвичайно отруйні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ртуть —
Живосрібло, див. меркурій
Словник чужослів Павло Штепа
-
ртуть —
РТУТЬ, і, ж. Хімічний елемент, рідкий важкий метал сріблясто-білого кольору. Ртуть .. являє собою рідину, але найважчу з усіх рідин (з наук.-попул. літ.); Ртуть, занурена у рідке повітря, перетворюється у твердий ковкий метал (з навч. літ.); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
ртуть —
Hg, хіміч. елемент із атомним числом 80; сріблястий рідкий метал; не піддається дії сухого повітря; з металами легко утворює сплави, т.зв. амальгами; гол. мінерал, який містить р. — кіновар, в його покладах іноді трапляється самородна...
Універсальний словник-енциклопедія
-
ртуть —
РТУТЬ, і, ж. Хімічний елемент, рідкий важкий метал сріблясто-білого кольору. Ртуть.. являє собою рідину, але найважчу з усіх рідин (Наука.., 4, 1963, 34); Ртуть, занурена у рідке повітря, перетворюється у твердий ковкий метал (Заг.
Словник української мови в 11 томах