рухливий —
-а, -е. 1》 Який перебуває в русі. || Здатний до руху. || Який рухається завдяки своїй будові (про пристрій, механізм і т. ін.). || Який рухається під дією чого-небудь. 2》 Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; жвавий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рухливий —
РУХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в русі. Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним (О. Гончар); // Здатний до руху.
Словник української мови у 20 томах
рухливий —
ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й.
Словник синонімів української мови
рухливий —
Рухли́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рухливий —
РУХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в русі. Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним (Гончар, III, 1959, 357); // Здатний до руху.
Словник української мови в 11 томах
рухливий —
Рухливий, -а, -е Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.
Словник української мови Грінченка