рухливий

Рухливий, -а, -е

Подвижной, проворный За молодих літ баба тямовита була і рухлива. Г. Барв. 486.

Значення в інших словниках

1. рухливий — (здатний швидко рухатися) швидкий, меткий, жвавий, моторний, проворний, (занадто) верткий, вертлявий, (нестримний у своїй діяльності) динамічний, (може швидко все зробити) спритний, діал. звинний.  Словник синонімів Полюги
2. рухливий — рухли́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
3. рухливий — Мобільний, динамічний; (хто) жвавий, моторний, непосидющий, побігущий, с. ВЕРТКИЙ, П. діяльний, енерґійний; (м'яз) ворухливий, ворушкий, ворушливий.  Словник синонімів Караванського
4. рухливий — див. жвавий  Словник синонімів Вусика
5. рухливий — [рухливией] м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
6. рухливий — -а, -е. 1》 Який перебуває в русі. || Здатний до руху. || Який рухається завдяки своїй будові (про пристрій, механізм і т. ін.). || Який рухається під дією чого-небудь. 2》 Повний життєвої сили, енергії, зі швидкими, легкими рухами; жвавий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. рухливий — РУХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в русі. Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним (О. Гончар); // Здатний до руху.  Словник української мови у 20 томах
8. рухливий — ДІЯ́ЛЬНИЙ (про людину — який виявляє особливу енергію, старанність в якійсь діяльності), ЕНЕРГІ́ЙНИЙ, АКТИ́ВНИЙ, ЗАВЗЯ́ТИЙ, БОЙОВИ́Й, ІНІЦІАТИ́ВНИЙ, ЖИТТЄДІЯ́ЛЬНИЙ, РУХЛИ́ВИЙ, ПРОБИВНИ́Й.  Словник синонімів української мови
9. рухливий — Рухли́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. рухливий — РУХЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який перебуває в русі. Хома кинувся в загальний рухливий потік, їздові дружно ломилися за ним (Гончар, III, 1959, 357); // Здатний до руху.  Словник української мови в 11 томах