Значення в інших словниках
-
святилище —
святи́лище іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
святилище —
Те саме, що вівтар
Словник церковно-обрядової термінології
-
святилище —
-а, с. 1》 заст. Храм. 2》 перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани, побожності.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
святилище —
СВЯТИ́ЛИЩЕ, а, с. 1. заст. Храм. Скіфи споруджували святилища на честь бога війни Ареса (з наук.-попул. літ.). 2. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани, побожності.
Словник української мови у 20 томах
-
святилище —
СВЯТИ́НЯ (місце релігійного поклоніння), СВЯТИ́ЛИЩЕ, ХРАМ, ХРАМИНА.
Словник синонімів української мови
-
святилище —
СВЯТИ́ЛИЩЕ, а, с. 1. заст. Храм. Скіфи споруджували святилища на честь бога війни Ареса (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 148). 2. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани, побожності.
Словник української мови в 11 томах
-
святилище —
Місце для здійснення релігійних обрядів, яке вважалося місцеперебуванням божества; споруда культового призначення.
Архітектура і монументальне мистецтво