святилище
СВЯТИ́ЛИЩЕ, а, с.
1. заст. Храм.
Скіфи споруджували святилища на честь бога війни Ареса (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Місце, яке викликає почуття глибокої пошани, побожності.
Він готовий був роками не виходити з стін цього святилища [художньої школи], аби малювати по-справжньому, аби зуміти передати на полотні все те, що жило в душі, що не давало спокою (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)