свій
[св'ій]
свого, свойему, своуйім, (на) свойему (своуйім); ж. свойа, свойейі, своуйій, свойейу, (на) своуйій; с. свойе, свого; мн. своуйі, своуйіх
Орфоепічний словник української мови[св'ій]
свого, свойему, своуйім, (на) свойему (своуйім); ж. свойа, свойейі, своуйій, свойейу, (на) своуйій; с. свойе, свого; мн. своуйі, своуйіх
Орфоепічний словник української мови