синтезатор —
синтеза́тор іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
синтезатор —
(від грецьк. synthesis — з'єднання) у сучасній музиці електромузичний інструмент, у якому звук створюється у результаті генерування електричних сигналів, їх посилення і перетворення
Словник іншомовних соціокультурних термінів
синтезатор —
-а, ч. 1》 У радіотехніці – пристрій для одержання гармонійних електричних коливань з потрібними частотами за допомогою лінійного перетворення постійних частот вихідних коливань.
Великий тлумачний словник сучасної мови
синтезатор —
(від гр. synthesis — з’єднання) — 1. Електронно — акустичний пристрій для видобування гармонічних електричних коливань з потрібними частотами шляхом лінійного перетворення вихідних тонів основних генераторів.
Словник-довідник музичних термінів
синтезатор —
СИНТЕЗА́ТОР, а, ч. 1. техн. Прилад для одержання гармонійних електричних коливань з потрібними частотами. 2. муз. Клавішний електромузичний інструмент...
Словник української мови у 20 томах
синтезатор —
Електричне пристосування, яке імітує звуки музичних інструментів; сконструйований в 60-х ХХ ст. Р. Мугом; різної величини, часто переносні; вживають як інструмент у експериментальній, розважальній, рок-музиці, джазі.
Універсальний словник-енциклопедія