синтезатор
СИНТЕЗА́ТОР, а, ч.
1. техн. Прилад для одержання гармонійних електричних коливань з потрібними частотами.
2. муз. Клавішний електромузичний інструмент, який відтворює запрограмовану мелодію і ритм та імітує звуки різноманітних музичних інструментів і голосів;
// Імпровізаційний прилад для створення незвичайних яскравих ефектів.
3. Система комп'ютера, яка дає можливість відтворювати різні звукові ефекти.
Словник української мови (СУМ-20)