синтезатор
синтеза́тор
-а, ч.
1》 У радіотехніці – пристрій для одержання гармонійних електричних коливань з потрібними частотами за допомогою лінійного перетворення постійних частот вихідних коливань.
2》 Клавішний електромузичний інструмент, що імітує звуки деяких музичних інструментів (саксофона, гітари, фортепіано і т. ін.) і вокалу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови