скит

[скит]

-ту, м. (на) -т'і, мн. -ти^е, -т'іў

Значення в інших словниках

1. скит — Скит: — місце перебування монахів, монастир [XI] — монастир [41] — монастир, місце перебування ченців [21]  Словник з творів Івана Франка
2. скит — скит іменник чоловічого роду невелике житло ченців-самітників  Орфографічний словник української мови
3. скит — I -у, ч. 1》 У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. 2》 Старообрядницький монастир або невелике поселення монастирського типу в безлюдній місцевості. II див. скити. III -а...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. скит — 1. монастир пустельний 2. це див. скіф  Словник чужослів Павло Штепа
5. скит — СКИТ¹, у, ч. 1. У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
6. скит — Скит, -та; ски́ти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. скит — СКИТ, у, ч. 1. У православних монастирях — невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель. Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (Фр., X, 1954, 161).  Словник української мови в 11 томах
8. скит — (грец. — аскет) 1. Невеликий відлюдний монастир кількох ченців. 2. Келія монаха-самітника.  Архітектура і монументальне мистецтво
9. скит — Скит, -ту м. Скитъ. К. Бай. 112.  Словник української мови Грінченка