скит
СКИТ¹, у, ч.
1. У православних монастирях – невелике житло ченців-самітників, розташоване віддалік від основних монастирських будівель.
Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних (І. Франко).
2. Старообрядницький монастир або невелике поселення монастирського типу в безлюдній місцевості.
Ще здалека, коли йдеш полем Берестецької битви, впадає в око .. двоповерхова кам'яниця – колишній чернечий скит (з газ.);
– Довелося викликати схимника Іова Княгницького з Святовоздвиженського скиту (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)