скитальник
СКИТА́ЛЬНИК, а, ч., рідко.
Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
Я остаточно переконався, що мене й моїх друзів насправді може врятувати тільки скитальник Михайло – єдина серед цієї пустощі людина (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)