скитальник
СКИТА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
Словник української мови (СУМ-11)СКИТА́ЛЬНИК, а, ч., рідко. Той, хто блукає, поневіряється, не маючи постійного місця проживання; блукач.
Словник української мови (СУМ-11)