скоєний

ско́єний

[скойе^ини^ей]

м. (на) -йе^иному/-йе^ін'ім, мн. -йе^ін'і

Значення в інших словниках

1. скоєний — ско́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. скоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. скоєний — СКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ско́їти. Так чого ж пак тільки В серденьку тому Не стихає горе, Скоєне йому? (П. Грабовський); // ско́єно, пред. – ..  Словник української мови у 20 томах
4. скоєний — СКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ско́їти. Так чого ж пак тільки В серденьку тому Не стихає горе, Скоєне йому? (Граб., І, 1959, 196).  Словник української мови в 11 томах