1. Орфоепічний словник української мови

скоєний

ско́єний

[скойеинией]

м. (на) -йеиному/-йеін'ім, мн. -йеін'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скоєний — ско́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скоєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до скоїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скоєний — СКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ско́їти. Так чого ж пак тільки В серденьку тому Не стихає горе, Скоєне йому? (П. Грабовський); // ско́єно, пред. – .. Словник української мови у 20 томах
  4. скоєний — СКО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ско́їти. Так чого ж пак тільки В серденьку тому Не стихає горе, Скоєне йому? (Граб., І, 1959, 196). Словник української мови в 11 томах