1. Орфоепічний словник української мови

скривджений

скри́вджений

[скриўджеинией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. скривджений — скри́вджений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. скривджений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до скривдити. || скривджено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. скривджені, -них, мн. (одн. скривджений, -ного, ч.; скривджена, -ної, ж.). Ті, кого хто-небудь скривдив. 2》 у знач. прикм. Який виражає почуття кривди (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. скривджений — СКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до скри́вдити. В Івановій пам'яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безневинно, повним довір'я рухом подало йому половину цукерка (М. Словник української мови у 20 томах
  4. скривджений — Скри́вджений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. скривджений — СКРИ́ВДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до скри́вдити. В Івановій пам’яті татова смерть не так довго жила, як знайомість з дівчам, що, скривджене ним безневинно, повним довір’я рухом подало йому половину цукерка (Коцюб. Словник української мови в 11 томах