Орфоепічний словник української мови

слухачка

слуха́чка

[слухачка]

-чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. слухачка — слуха́чка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. слухачка — -и. Жін. до слухач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. слухачка — СЛУХА́ЧКА, и, ж. Жін. до слуха́ч. Баба Зінька була дуже вважливою його слухачкою. Любив слухати його оповідання і Роман (І. Нечуй-Левицький); Він помічав, як соковитий голос хорунжого полонив серце дівчини...  Словник української мови у 20 томах
  4. слухачка — Слуха́чка, -чки, -чці; -ха́чки, -чок  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. слухачка — СЛУХА́ЧКА, и, ж. Жін. до слуха́ч. Баба Зінька була дуже вважливою його слухачкою. Любив слухати його оповідання і Роман (Н.-Лев., VI, 1966, 328); Він помічав, як соковитий голос хорунжого полонив серце дівчини...  Словник української мови в 11 томах