Значення в інших словниках
-
сморід —
смо́рід іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
сморід —
Сопух, смердота, недобрий <�смердючий> запах <�дух>, ур. смрад.
Словник синонімів Караванського
-
сморід —
див. вонь
Словник синонімів Вусика
-
сморід —
-роду, ч. Неприємний, смердючий запах. || перен. Про те, що викликає почуття огиди, відрази до кого-, чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
сморід —
СМО́РІД, роду, ч. 1. Неприємний, смердючий запах. Більш смороду, ніж потіхи (Номис); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З.
Словник української мови у 20 томах
-
сморід —
сморід (сми́рід): ●сморід (сми́рід) ниви́визений нікчема, ледащо, голодранець (лайка)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
сморід —
СМО́РІД (неприємний запах), СМЕРДО́ТА підсил. розм., СМРАД заст., СОПУ́Х (СОПУ́ХА) розм. Далеко на полі було чути препаскудний противний сморід од перепалених кісток, од гниючого малясу (І.
Словник синонімів української мови
-
сморід —
Смо́рід, -роду, в -роді
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
сморід —
СМО́РІД, роду, ч. Неприємний, смердючий запах. В шахтах, в глибоких ямах, серед задухи й смороду, од яких крутиться голова, працюють у темряві тисячі робітників (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
-
сморід —
Сморід, -роду м. Смрадъ, вонь. Борз. у. Більш смороду, ніж потіхи. Ном. № 9853.
Словник української мови Грінченка