Значення в інших словниках
-
смуга —
(видовжена обмежена по боках лінія, на якійсь площині) пасмо, пасмуга, пруг, пас.
Словник синонімів Полюги
-
смуга —
сму́га іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
смуга —
див. облямівка; стрічка
Словник синонімів Вусика
-
смуга —
-и, ж. 1》 Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
смуга —
СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Вузька смуга неба; Смуга толоки; Смуга світла; * У порівн. Вдалині синіми смугами виднілися ..
Словник української мови у 20 томах
-
смуга —
(-и) ж.
Словник жарґонної лексики української мови
-
смуга —
ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний).
Словник синонімів української мови
-
смуга —
Сму́га, -ги, -зі; сму́ги, смуг
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
смуга —
СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
смуга —
Смуга, -ги ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117.
Словник української мови Грінченка