смуга

Значення в інших словниках

1. смуга — (видовжена обмежена по боках лінія, на якійсь площині) пасмо, пасмуга, пруг, пас. Словник синонімів Полюги
2. смуга — сму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. смуга — див. облямівка; стрічка Словник синонімів Вусика
4. смуга — -и, ж. 1》 Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін. || Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні. || Довгастий знак на тілі від удару. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Вузька смуга неба; Смуга толоки; Смуга світла; * У порівн. Вдалині синіми смугами виднілися .. Словник української мови у 20 томах
6. смуга — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
7. смуга — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
8. смуга — Сму́га, -ги, -зі; сму́ги, смуг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
10. смуга — Смуга, -ги ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117. Словник української мови Грінченка