смуга
сму́га
-и, ж.
1》 Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін.
|| Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні.
|| Довгастий знак на тілі від удару.
|| Складка на шкірі обличчя, тіла людини або тварини.
|| Про те, що набуло видовженої, довгастої форми.
|| Суцільний ряд, лінія чого-небудь, розташованого один біля одного.
2》 Довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.
3》 Зона, пояс, що характеризуються певним кліматом, рослинністю і т. ін. Помірна смуга.
|| Певна ділянка, територія, де відбувається що-небудь або яку відведено під щось чи зайнято чимсь.
|| Місцевість, що займає певне географічне положення.
Захисна (полезахисна, лісова) смуга — штучне лісове насадження, що його створюють на полях для захисту посівів від бурь і суховіїв, поліпшення водного режиму ґрунту і запобігання його ерозії.
Прибережна смуга — частина прибережної водоохоронної зони шириною від 20 до 100 м, що тягнеться вздовж берега річки, ставка, озера.
Прикордонна смуга — територія, що тягнеться вздовж кордону.
Прифронтова смуга — територія, що тягнеться вздовж фронту.
Смуга руху — поздовжня смуга на проїзній частині, що позначена чи не позначена розміткою і має ширину, достатню для руху транспортних засобів (крім мотоциклів без бокового причепа) в один ряд.
4》 Ділянка земельного угіддя, відмежована від сусідньої ділянки.
5》 перен. Проміжок часу, період, відмінний від попереднього або наступного певними подіями, явищами і т. ін.
|| Період у настрої, стані людини. Смуга невдач.
|| Період наявності, існування чого-небудь.
6》 перен. Послідовний безперервний ряд подій, явищ і т. ін.
7》 у знач. присл. смугою. В один ряд, в одну лінію.
Значення в інших словниках
- смуга — (видовжена обмежена по боках лінія, на якійсь площині) пасмо, пасмуга, пруг, пас. Словник синонімів Полюги
- смуга — сму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смуга — див. облямівка; стрічка Словник синонімів Вусика
- смуга — [смуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
- смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Вузька смуга неба; Смуга толоки; Смуга світла; * У порівн. Вдалині синіми смугами виднілися .. Словник української мови у 20 томах
- смуга — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
- смуга — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
- смуга — Сму́га, -ги, -зі; сму́ги, смуг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- смуга — Смуга, -ги ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117. Словник української мови Грінченка