смуга

сму́га

-и, ж.

1》 Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що вирізняється на загальному тлі своїм виглядом, кольором і т. ін.

|| Довга риска, лінія на якій-небудь поверхні.

|| Довгастий знак на тілі від удару.

|| Складка на шкірі обличчя, тіла людини або тварини.

|| Про те, що набуло видовженої, довгастої форми.

|| Суцільний ряд, лінія чого-небудь, розташованого один біля одного.

2》 Довгастий шматок тканини, паперу, металу і т. ін.

3》 Зона, пояс, що характеризуються певним кліматом, рослинністю і т. ін. Помірна смуга.

|| Певна ділянка, територія, де відбувається що-небудь або яку відведено під щось чи зайнято чимсь.

|| Місцевість, що займає певне географічне положення.

Захисна (полезахисна, лісова) смуга — штучне лісове насадження, що його створюють на полях для захисту посівів від бурь і суховіїв, поліпшення водного режиму ґрунту і запобігання його ерозії.

Прибережна смуга — частина прибережної водоохоронної зони шириною від 20 до 100 м, що тягнеться вздовж берега річки, ставка, озера.

Прикордонна смуга — територія, що тягнеться вздовж кордону.

Прифронтова смуга — територія, що тягнеться вздовж фронту.

Смуга руху — поздовжня смуга на проїзній частині, що позначена чи не позначена розміткою і має ширину, достатню для руху транспортних засобів (крім мотоциклів без бокового причепа) в один ряд.

4》 Ділянка земельного угіддя, відмежована від сусідньої ділянки.

5》 перен. Проміжок часу, період, відмінний від попереднього або наступного певними подіями, явищами і т. ін.

|| Період у настрої, стані людини. Смуга невдач.

|| Період наявності, існування чого-небудь.

6》 перен. Послідовний безперервний ряд подій, явищ і т. ін.

7》 у знач. присл. смугою. В один ряд, в одну лінію.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смуга — (видовжена обмежена по боках лінія, на якійсь площині) пасмо, пасмуга, пруг, пас. Словник синонімів Полюги
  2. смуга — сму́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. смуга — див. облямівка; стрічка Словник синонімів Вусика
  4. смуга — [смуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
  5. смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена і порівняно вузька, частина якоїсь поверхні, обмежена чим-небудь що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Вузька смуга неба; Смуга толоки; Смуга світла; * У порівн. Вдалині синіми смугами виднілися .. Словник української мови у 20 томах
  6. смуга — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  7. смуга — ПЕРІ́ОД (проміжок часу, який характеризується певними ознаками і становить собою частину якогось процесу), СТА́ДІЯ, СМУ́ГА, ФА́ЗА, ФА́ЗИС рідше; ЕТА́П (важливий, відповідальний). Словник синонімів української мови
  8. смуга — Сму́га, -ги, -зі; сму́ги, смуг Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. смуга — СМУ́ГА, и, ж. 1. Видовжена, обмежена чим-небудь частина якоїсь поверхні, простору, що виділяється на загальному фоні своїм виглядом, кольором і т. ін. Засиніли довгі смуги толоки, вкриті синіми та фіолетовими квітками (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  10. смуга — Смуга, -ги ж. 1) Черта, штрихъ. Козел., Лубен. у.у. 2) Полоса. Св. Л. 138. На руках було видко сині й червоні смуги од вірьовки. Левиц. Пов. 104. На спині знать кровавії смуги. КС. 1882. IV. 171. ум. смужка, смужечка. Смужечка світу. Мир. Пов. II. 117. Словник української мови Грінченка