смуглявий —
-а, -е. Трохи смуглий (про шкіру). || Який має таку шкіру (про людину). || у знач. ім. смуглявий, -вого, ч.; смуглява, -вої, ж. Той (та), що має трохи смуглу шкіру.
Великий тлумачний словник сучасної мови
смуглявий —
СМУГЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що смуглоли́ций. Смугляве обличчя; Смугляві щоки; * Образно. Гарячий, смуглявий липень забарвив червоною оздобою вишневі сади (І. Цюпа); // Який має таку шкіру (про людину).
Словник української мови у 20 томах
смуглявий —
СМАГЛЯ́ВИЙ (про шкіру людини, саму людину — темніший від звичайного), СМА́ГЛИЙ, СМУГЛЯ́ВИЙ, СМУ́ГЛИЙ, ЧОРНЯ́ВИЙ, ЖУКУВА́ТИЙ підсил. розм., ЧОРНОМА́ЗИЙ підсил. розм.; СМАГЛОЛИ́ЦИЙ, СМАГЛОВИ́ДИЙ, СМАГЛОЧО́ЛИЙ поет.
Словник синонімів української мови
смуглявий —
Смугля́вий, -ва, -ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
смуглявий —
СМУГЛЯ́ВИЙ, а, е. Трохи смуглий (про шкіру). Очі в Єремії блищали, смугляві щоки почервоніли. Вид аж пашів гнівом (Н.-Лев., VII, 1966, 73); Смугляве, з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди (Гончар, III, 1959, 226); *Образно.
Словник української мови в 11 томах